Увійти

Законопроект №6417: благі наміри, чи легалізація колекторів?

05.05.2017

Законодавець взявся за врегулювання порядку повернення безнадійної заборгованості: відповідний проект Закону України «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» №6417 зареєстровано у Верховній Раді 26.04.2017 р. Авторами законодавчої ініціативи виступили депутати: Руслан Сидорович, Олександр Опанасенко, Владислав Голуб та Сергій Алєксеєв.

Так, на думку авторів, неврегульованість питання стягнення боргів так званими професійними «колекторами» спонукає до запровадження чітких правил їх діяльності та забезпечення при цьому дотримання прав боржників, адже методи, які застосовуються в такій діяльності, на жаль, є непрофесійними, а подекуди й такими, які принижують людську гідність та завдають непоправної шкоди боржникам.

Як йдеться в пояснювальній записці до проекту, наразі, чинне законодавство не містить прямих загальних норм, кваліфікуючих ознак недобросовісних практик і дій, необхідних для повернення простроченої заборгованості. Відсутні також законодавчі механізми, спрямовані на попередження вчинення стягувачами або кредиторами дій, що порушують права боржників. Відсутній і механізм відшкодування шкоди боржнику від незаконних дій «збирачів».

На сьогодні можна говорити лише про компенсацію шкоди в рамках кримінального або адміністративного процесу, проте це дуже клопітно і довго. Також, не розроблений алгоритм притягнення до відповідальності осіб, які умисно розголошують персональні дані про боржників, погрожують боржнику його родичам розправою, пошкодженням чи знищенням майна. Немає можливості також і компенсувати збитки, пов’язані з настанням негативних наслідків.

Всіх в реєстр!

З огляду на різноманіття форм сумлінних дій по врегулюванню заборгованості та дублювання закріплених в інших законах дозволів, в законопроекті наводиться перелік та порядок регулювання дій, що містять потенційну загрозу порушення прав боржників та встановлюються пов’язані із здійсненням таких дій заборони.

Обмеження дій стосуються в основному питань особистих контактів з боржником. Серед іншого, законопроект регламентує порядок взаємодії з боржником, при цьому визначаються:

— коло осіб, що мають право здійснювати спрямовану на врегулювання заборгованості взаємодію з боржником;

— способи взаємодії з боржником — особисті зустрічі і телефонні переговори (безпосереднє контактування), текстові, голосові та інші повідомлення, що передаються по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку; поштові відправлення за місцем проживання або місцем перебування боржника;

— частота здійснення кожного з видів взаємодії (в день, тиждень, місяць).

Законопроектом вводиться новий Єдиний державний реєстр суб’єктів врегулювання заборгованості в якому кожен охочий може перевірити чи є у конкретного спеціаліста з повернення заборгованості право на зайняття цим видом діяльності та вразі порушення ним норм законодавства України впливати на дотримання суб’єктом стягнення стандартів і правил професійної діяльності із стягнення заборгованості, шляхом громадського нагляду.

Серед іншого документом пропонується надати дозвіл займатись такою діяльністю як юридичним особам, так і фізичним особам-підприємцям та створити реєстр компаній та фізосіб, які мають право займатися діяльністю з повернення простроченої заборгованості.

Хто вони?

У відповідності з документом, спеціалістом з врегулювання простроченої заборгованості може бути громадяни України, який, склав кваліфікаційний іспит та одержав кваліфікаційне свідоцтво.

Особа, яка раніше була позбавлена права займатись професійною діяльністю з врегулювання простроченої заборгованості та якій анульовано кваліфікаційне свідоцтво, не може бути таким спеціалістом протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати спеціалістом з врегулювання простроченої заборгованості та полягає у виявленні теоретичних та практичних знань у галузі здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості та положень Етичного кодексу у особи, яка виявила бажання стати спеціалістом з врегулювання простроченої заборгованості, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у контактуванні з боржником, шляхом складання такою особою автоматизованого анонімного тестування.

Без залякувань

Проектом пропонується встановити чіткі рамки етичного та професійного спілкування з боржником в процесі повернення заборгованості (заборона розголошення конфіденційної інформації третім особам, заборона дзвінків у вечірній та нічний час, заборона тиску на боржника погрозами, тощо). А переговори щодо погашення заборгованості мають вестися у дусі відвертості та з дотриманням засад культури. При цьому дати чітке визначення цим «засадам культури» законодавець не спромігся, то ж лишається лише здогадуватися з яким культурним рівнем спеціаліста по роботі із заборгованістю доведеться стикатися тому чи іншому боржникові.

Стаття 43 проекту містить положення щодо так званого Етичного кодексу професійної поведінки суб’єктів врегулювання заборгованості. Так, Етичний кодекс включає основоположні правила ділової та професійної етики і моралі, професійні стандарти і правила діяльності з врегулювання заборгованості, якими в обов’язковому порядку повинен керуватися кожен суб’єкт врегулювання заборгованості та спеціаліст з врегулювання простроченої заборгованості.

Суб’єкту врегулювання заборгованості, спеціалісту з врегулювання простроченої заборгованості забороняється: використовувати силу, насильство, погрози або образи особистої гідності боржника; вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника, а також використання грубого тону розмови; будь-які інші засоби, які мають характер залякування. Але чи є вичерпним цей перелік – питання дискусійне.

Законопроектом також пропонується надати права співробітникам компанії, що отримали відповідне кваліфікаційне свідоцтво, на офіційне звернення до державних органів, третіх осіб з метою отримання інформації про боржника або його майно.

Коментар

Андрій Авторгов, адвокат

Фактично мова йде про легалізацію колекторської діяльності, а не про захист боржників. Не розумію сенсу цього законопроекту. На мій погляд, законодавцю слід прикласти зусилля для удосконалення судочинства та розвитку інституту примусового виконання. З такім же успіхом можна легалізувати рейдерську діяльність, назвавши рейдерів «спеціалістами з корпоративних спорів».

Джерело: http://yur-gazeta.com/golovna/zakonoproekt-6417-blagi-namiri-chi-legalizaciya-kolektoriv.html

ОБРАТИ ВИКОНАВЦЯ