Увійти

Денис Матвійчук: «Жодних рівних можливостей для доступу до професії приватного виконавця не існує».

20.04.2017

Нарешті в Україні введено інститут приватних виконавців. 5 жовтня 2016 року набули чинності два закони – Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень судів і рішень інших органів» та Закон України «Про виконавче провадження». Положення, які регламентують діяльність приватних виконавців, набувають чинності з січня 2017 року. Сьогодні такі фахівці проходять підготовку, а саме навчання, стажування та складання кваліфікаційних іспитів.

Стаття 18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень судів і рішень інших органів» визначає, що приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту другого магістерського рівня, знає державну мову, має стаж роботи в галузі права після отримання відповідного диплома понад два роки та склав кваліфікаційний іспит.

Стаття 20 цього Закону каже, що особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про доступ до складання кваліфікаційного іспиту зобов’язана пройти навчання і стажування приватного виконавця.

Від стажування на посаді приватного виконавця звільняються особи, які обіймали посаду державного чи приватного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше як один рік або помічника приватного виконавця не менше як два роки.

Зрозуміло, чому законодавець звільняє від стажування осіб, які мають досвід роботи державним виконавцем або помічником приватного виконавця. Але не зрозуміло, чому від стажування звільняються арбітражні керуючі, нотаріуси, адвокати. Чому не звільняються від стажування, наприклад, юристи пенсійних фондів, податкової служби? Одним надали перевагу, а іншим ні. З огляду на таку логіку, будь-якого юриста треба звільняти від обов’язкового стажування.

Порядок допуску до професії приватного виконавця не визначає, які особи звільняються від стажування, лише містить перелік нормативних документів, що подаються до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, зокрема копія свідоцтва про проходження особою стажування (крім осіб, які відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» звільнені від проходження стажування).

Навчання майбутніх приватних виконавців здійснює Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України.

Логічним було б звільнити від обов’язкового навчання осіб, які звільняються від стажування в органах ДВС. Єдиною вимогою допуску до професії приватного виконавця для них має бути складання кваліфікаційного іспиту. Підготуватися до іспиту, якщо зацікавлений, не складно. Позиція Інституту права при Міністерстві юстиції така: особа, яка не пройшла навчання, не складе кваліфікаційний іспит. Такі висновки були зроблені за результатами пробного тестування. Але, проаналізувавши тестові завдання кваліфікаційного іспиту, з упевненістю можу сказати: люди не пройшли тестування, не через прогалини у знаннях, а через некоректні, часом незрозумілі, м’яко кажучи, запитання й двозначні відповіді. Обов’язковим навчання має бути для всіх бажаючих, а також для осіб, які не мають відповідного стажу роботи в органах ДВС.

До того ж навчання не є безкоштовним. Вартість курсів на місяць становить понад шість тисяч гривень. А для тих, хто не є мешканцем Києва, навчання може обійтися у двадцять тисяч, включно з витратами на проїзд, проживання, харчування. Далі додаються ще й витрати на складання іспиту: одна мінімальна заробітна платаза отримання свідоцтва приватного виконавця.

Отже, не всі особи мають рівний доступ до професії, а лише ті, хто може це собі дозволити.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та виду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Але ніяких рівних можливостей для доступу до професії приватного виконавця не існує. Як приклад, у Порядку проведення конкурсу на  посади державних службовців для громадян, які претендують на обіймання відповідних посад, ніякого платного навчання не передбачається, а одразу — тестування. І посвідчення держслужбовцям також видають безкоштовно.

На мій погляд, потрібно вносити зміни до Закону щодо скасування обов’язкового навчання осіб, які мають необхідний стаж роботи в органах ДВС. Та хто ж відмовиться від такого прибутку?

Денис Матвійчук,

солдат, учасник бойових дій, чинний учасник АТО

Джерело: http://ispolnitel.com/publications/97-niyakih-rivnih-mozhlivostey-dlya-dostupu-do-profesiyi-privatnogo-vikonavtsya-ne-isnue

ОБРАТИ ВИКОНАВЦЯ